Одноосібне право на опіку означає, що лише один із батьків має право на опіку. Якщо ви є матір’ю дитини та не перебували у шлюбі, то з моменту народження дитини ви автоматично отримуєте одноосібне право на опіку.
Але якщо Ви були у шлюбі:то автоматично отримуєте спільне право на опіку.
Це означає, що Ви разом дбаєте про дитину та ухвалюєте важливі рішення разом: «питаннями значної важливості». Вони стосуються життєво важливих аспектів: як школа, де буде жити дитина, рішення, що стосуються повсякденного життя дитини: коли вона лягає спати або що їсть, які медикаменти приймає, як проводить канікули так далі.
Якщо ви розлучаєтесь, але зберігаєте спільне право на опіку, ця різниця є важливою. «Питання значної важливості» ви продовжуєте вирішувати разом, навіть після розлучення. «Повсякденні рішення» може ухвалювати батько або мати, з яким дитина проживає. Щоб уникнути конфліктів, доцільно також узгоджувати ці питання з іншим батьком або матір’ю.
Тому важливо укласти договір про спільну опіку та піклування. У такому договорі передбачити «питаннями значної важливості».
Питання виховання дитини (відпустка (перетин кордону), лікування (згода від одного із батьків), освіта, навчання, побачення з іншими родичами, утримання дитини).
Опіка та піклування
Після розлучення деякі жінки вважають, що вони отримали одноособове право опіки над спільною дитиною.
На жаль в Україні традиційно склалось так, що ноша піклування покладається на матір, хоча українське законодавство у цьому випадку не сильно відрізняється від Німецького.
Проте у Німеччині, у Вас після розлучення можуть виникнути безліч питань відносно опіки над дитиною. Саме Вас і запитають: чи є договір про одноособову опіку (у школі, у лікаря і так далі).
Варто знати, що у Німеччині:
Як врегулювати конфліктну ситуацію між батьками?
Якщо чоловік та дружина не можуть самостійно дійти згоди щодо участі у вихованні дитини та не можуть укласти договір про виховання дитини.
Вихід:
Судовий порядок визначення участі у вихованні дитини.
Договір ефективний, коли його виконують. А якщо інший з батьків продовжує перешкоджати спілкуванню з дитиною? Ваші права продовжують порушувати. Тоді залишається звернутися до суду.
Подати позов може кожен з батьків. У документів ви маєте викласти та обґрунтувати бажаний спосіб участі у житті дитини. Графік зустрічей, проведення свят, сплата аліментів та все, що необхідно.
Важлива задача – довести, що запропонований порядок участі відповідає інтересам дитини. Варто завчасно потурбуватися про доказову базу та підготувати перелік документів.
Один із батьків за кордоном
Ситуація: мати виїхала за кордон із дитиною із-за війни. Батько з дитиною не спілкується. Сімейне не складається. Сторони прийняли рішення розлучитись. Мати обмежує спілкування, а батько приїхати не може.
Часто той, хто залишився в Україні подає позов, щоб визначити місце проживання дитини з ним. Фактично просить суд повернути дитину в Україну. Але це сумнівний крок. Адже судова практика неоднозначна.
Чому суди не повертають дітей з-за кордону
У таких спорах постає питання інтересів дитини та пріоритету її перебування у безпечному середовищі. В умовах війни в Україні суди першочергово враховують безпекові питання. Це ще один обов’язковий елемент, що підлягає дослідженню в суді.
Як захистити батьківські права, якщо дитина за кордоном
Найбільш ймовірний спосіб – не повертати дитину в Україну, але забезпечити вашу участь у її вихованні. Зокрема, через спілкування засобами електронного зв’язку в режимі відеоконференцій за допомогою Skype, Zoom тощо.
У постанові Верховного суду від 16 березня 2023 року по справі № 520/13963/17 суд зобов’язав батька забезпечувати щодня у будні з 19:00 мінімум 30 хвилин спілкування матері з малолітньою донькою шляхом відеозв’язку за допомогою «Viber», «WhatsApp», «Telegram», «Zoom», «Skype» на вибір.
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ
Реальна ситуація
До війни українка приїжджала до Європи на заробітки. Познайомилась із чоловіком. Завагітніла. Повернулась додому, в Україні народила дитину. Спілкування із чоловіком припинилося.
За законами України у свідоцтві про народження дитини батька було записано «зі слів матері» відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України.
Пройшов час. Почалась війна в Україні. Жінка виїхала за кордон. Випадково зустріла того самого чоловіка. Поновила стосунки, народила другу дитину. І постало питання щодо визнання батьківства щодо першої дитини.
Відповідно до Сімейного кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається:
- за заявою матері та батька дитини;
- за рішенням суду.
Що робити, якщо батьки перебувають за кордоном
На практиці часто виникає питання: що робити, якщо батьки перебувають за кордоном, не можуть приїхати в Україну через воєнні дії, міркування безпеки або інші обставини, і не можуть особисто подати заяву про визнання батьківства?
У такому випадку заява може бути подана через представника.
За відсутності заяви батьків батьківство може бути визнане за рішенням суду. Закон прямо допускає такий спосіб захисту, якщо запис про батька було зроблено відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України.
Які докази можуть бути підставою для визнання батьківства
Підставою для визнання батьківства в суді можуть бути будь-які належні докази, що підтверджують походження дитини від певної особи. На практиці це можуть бути:
- ДНК-експертиза;
- спільне проживання;
- листування;
- фінансова допомога;
- інші докази, що підтверджують фактичні сімейні відносини або визнання чоловіком свого батьківства.
І якщо перший спосіб є порівняно простим, то другий — складніший, оскільки потребує звернення до суду, участі у судовому процесі та активних дій щодо збору відповідних доказів.
Практичний висновок
Якщо дитина була записана за статтею 135 Сімейного кодексу України, а мати та біологічний батько зараз перебувають за кордоном, питання визнання батьківства в Україні все одно можна вирішити. У багатьох випадках це можливо зробити через представника за нотаріально оформленими документами, а якщо це неможливо — у судовому порядку.
Звертайтесь до нас за юридичною допомогою та підтримкою.
Спілкування рідною мовою знижує ризик непорозумінь і дозволяє повністю донести вашу позицію.
Представлення Ваших інтересів у суді Німеччини — потребує спеціалізованих знань і практичного досвіду.
Знаходимо рішення навіть у найбільш заплутаних правових питаннях.
Що варто одразу прописати в договорі про виховання та утримання дитини?
- З ким із батьків будуть проживати діти
- Яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо
- Умови здійснення батьками права на особисте виховання дітей
- Розмір аліментів на дитину
- порядок та рівень піклування про дитину, зокрема її здоров’я
- Участь у забезпеченні достатнього рівня освіти
- графіки та порядок зустрічей з дитиною, як за попередньою домовленістю, так і позапланово
- Потреба повідомити того з батьків, хто проживає окремо, про зміну місця проживання дитини, його нову адресу та телефон
- Маючи договір, який посвідчено нотаріально, батьки зможуть легше вирішувати питання виховання дітей
